Питання-відповідь

          1.  Працівник працює неповний робочий день. Основного місця роботи у нього немає. Яка мінімальна оплата такої праці? Які податки необхідно платити?

Мінімальна зарплата на даний момент 3200 грн. в місяць. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Податки виплачуються згідно з нарахованого доходу працівнику в місяць. Податок на доходи становить 18% і виплачується з нарахованого доходу працівника. Разом з ПДФО виплачується військовий збір 1,5% з нарахованого доходу. Єдиний соціальний внесок становить 22%. Роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

Джерело:

1.    Кодекс законів про працю, ст. 56.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran373#n373;

2.    Закон України від 08.07.2010 № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ч.5, ст.8: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/page2;

3.    Податковий кодекс України, ст. 163: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran3610#n3610;

4.    Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1621-18.

2. У разі, коли підприємство не здійснює господарську діяльність, а директор не є засновником, чи можливо не виплачувати йому заробітну плату?

Так, для цього потрібна заява директора на ім'я засновників і протокол загальних зборів засновників про прийняття такого рішення.

Джерело:

   1. Господарський кодекс України, ст.65: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436

15/paran492#n492.

ВСУ висловився щодо розрахунку при звільненні

Застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду. 

Такі положення містяться в постанові ВСУ у справі №6-259цс17 від 13.03.2017.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому, провадиться в день звільнення. У разі невиплати коштів з вини власника або уповноваженого ним органу при відсутності спору про їх розмір працівникові повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП). 

При цьому сама собою відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Водночас суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець за час затримки виплати, за таких умов:

• наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати сум на день звільнення;
• виникнення спору між ними після того, як належні до виплати суми повинні бути сплачені;
• прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника.

Джерело: zib