Хто сплачує земельний податок при придбанні нерухомості на чужій земельній ділянці?

У постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року по справі № 21-804а16 зазначено важливі висновки в аспекті сплати земельного податку та орендної плати за земельну ділянку під відчуженими об’єктами нерухомості.

Предметом розгляду даної судової справи було запитання, чи повинна юридична особа, яка набула право власності на частину будівлі, сплачувати орендну плату за земельну ділянку, на якій розташоване придбане нерухоме майно. При цьому, за умовами договору купівлі-продажу цього майна продавець погодився сплачувати оренду плату за земельну ділянку, на якій знаходиться це майно, відповідно до укладеного ним з органом місцевого самоврядування договору оренди, а покупець компенсуватиме йому ці платежі.

Продавцем нерухомості сума податку за земельну ділянку була фактично сплачена, а тому позивач вказував на безпідставність прийнятого контролюючим органом податкового-повідомлення рішення про донарахування податкового зобов’язання з земельного податку.

Аналізуючи дану ситуацію, Верховний Суд України виходив із закріпленого в законодавстві України принципу слідування земельної ділянки за будівлею. Так, ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України передбачають автоматичний перехід обсягу прав продавця на належну йому земельну ділянку до набувача об’єктів нерухомості на такій земельній ділянці.

У розумінні положень пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, пп. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов’язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Застереження в договорі купівлі-продажу об’єкта нерухомості про те, що продавець продовжує сплачувати орендну плату за земельні ділянки, на яких розташована придбана частина будівлі, а покупець відшкодовуватиме продавцю її сплату, не звільняє останнього від обов’язку сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, оскільки договором не можна змінити виконання обов’язку, встановленого податковим законом.

Тобто, незважаючи на подвійну правову природу правовідносин із сплати орендної плати, регулювання порядку виконання особою свого публічного обов’язку відбувається відповідно до норм податкового законодавства та не може бути змінено у цивільно-правовій площині.

Джерело: Всеукраїнське щодижневе професійне юридичне видання "Юридична гезета online" yur-gazeta.com

Сплата єдиного соціального внеску незалежно від фінансового стану платника податків

Фізичних осіб – підприємців зустріли зміни щодо порядку сплати єдиного соціального внеску. Так, з 1 січня 2017 року  набули чинності зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими на кожну фізичну особу-підприємця та особу, яка провадить незалежну професійну діяльність покладається обов’язок по сплаті єдиного соціального внеску незалежно від обраної системи оподаткування та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтепер кожна фізична особа-підприємець зобов’язується своєчасно сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі:

·         для I групи підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування - 352 грн. на місяць.

·         для II та III групи підприємців - 704 грн. на місяць.

Страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

До 1 січня 2017 року самозайняті особи та фізичні особи-підприємці, які не отримували доходи в звітному місяці, мали право не сплачувати єдиний соціальний внесок. Відтепер це і їх обов’язок.

Звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній або загальній системі оподаткування, якщо вони є:  пенсіонерами за віком або ж інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Проте зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Строки сплати ЄСВ залишаться незмінними. Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Джерело: Юридичний інтернет – ресурс «Протокол» http://protokol.com.ua

Платник податку має право не допустити працівників органів Державної фіскальної служби на позапланову перевірку, якщо встановить, що підстави для її призначення вже відпали - в даному випадку, якщо було закрито кримінальне провадження

Судове рішення у справі № 804/4378/16 від 20 грудня 2016 р. свідчить про обов’язок будь – якого суб’єкта господарювання перевірити усі підстави та обставини призначення податкової перевірки. Хоча безперечно недопуск на перевірку працівників фіскальної служби, це сміливий вчинок керівника або засновника  суб’єкта господарювання, який у більшості випадків закінчується адміністративним арештом активів і складним шляхом зняття такого арешту через суд.   

У цій справі  дозвіл на  проведення позапланової податкової перевірки підприємства надав слідчий суддя в межах кримінального провадження, керівником фіскального органу було видано наказ про призначення перевірки та видані відповідні направлення для її проведення. Цікавою обставиною у справі є повідомлення фіскального органу директором підприємства «про втрату документів для надання під час перевірки та зобов’язання ці документи поновити». Несподівано, але наказом керівника фіскального органу проведення перевірки було перенесено в межах строку не більше 90 днів починаючи з визначеної дати.

Через деякий час, коли фіскали прийшли проводити перевірку, засновником підприємства було відмовлено у допуску оскільки кримінальне провадження на той момент було вже закрито, і фіскальний орган був повідомлений про це листом від підприємства.

За недопуск на перевірку фіскальний орган  звернувся до адміністративного суду з  позовом про накладення адміністративного арешту на кошти на рахунках підприємства. У задоволенні позову судом першої інстанції було відмовлено. Суд апеляційної інстанції з цим погодився. Зокрема, судом було зазначено, що  оскільки кримінальне провадження на момент недопуску було вже закрито – відпали обставини, які визначали призначення перевірки, тому підстави для застосування адміністративного арешту активів відсутні.  

 За матеріалами юридичного інтернет – ресурсу «Протокол» http://protokol.com.ua

Зміни до порядку проведення податкових перевірок

1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII, який вносить корективи в порядок проведення податкових перевірок. Про найважливіші для бізнесу зміни зазначено нижче:

Перерозподіл функцій контролю

Закон закріплює функцію контрольно-перевірочної роботи за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Саме ці органи (а не державні податкові інспекції) уповноважені ініціювати перевірки - видавати накази про їх проведення, оформлювати направлення, а також складати акти (довідки), надсилати платникам податкові повідомлення-рішення та вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ.

У свою чергу, територіальні органи ДФС, яких Законом позбавлено контрольно-перевірочних функцій, відтепер виключно здійснюють сервісне обслуговування платників податків.

Публічний план-графік перевірок

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Особливості проведення перевірок великих платників податків

Законом Змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків: замість доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали у розмірі 500 мільйонів гривень -1 млрд. гривень; розмір податкових платежів збільшено з 12 до 20 млн. гривень. Окрім того, великим платником податку тепер вважається також постійне представництво нерезидента на території України, яке відповідає зазначеним вище критеріям.

Нова підстава для проведення документальної позапланової перевірки

Законом впроваджено нову підставу для проведення документальної позапланової перевірки – якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Особливості відмови платника податків у допуску до проведення перевірки

Як і раніше, у разі відмови платника податків у допуску до проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу складається у акт, що засвідчує факт відмови. Проте тепер у ньому повинні бути обов'язково зазначені причини відмови, а платник податків має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У свою чергу, у разі відмови посадових осіб платника податків підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Обмеження щодо проведення камеральних перевірок

Відтепер, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. 

За матеріалами "Юрліга" http://jurliga.ligazakon.ua/news

Добросовісний платник податків НЕ повинен контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства – це справа контролюючих органів (ВАСУ від 06 вересня 2016 р. у справі 826/23325/15)

В останні роки нарахувати податки та штрафні санкції фіскальний орган був здатен практично будь-якому суб’єкту господарювання, якщо у господарській операції його контрагент чимось не подобався такому фіскальному органу. Так, наприклад, контрагент міг не перебувати за  місцем реєстрації чи мав проблеми із основними фондами та порушував певні правила ведення податкового обліку або мав заборгованість перед бюджетом. І чомусь добросовісний платник податку повинен був перевіряти свого контрагента та при сумнівах не мати з ним справу. Суди підтримували таку поведінку фіскальних органів.  Проте ВАСУ поступово після «безумных» на користь фіскальних органів рішень 2011-2014 років почав виправлятись.

У цій справі ВАСУ прийшов до очевидного висновку: «чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.»

За матеріалами юридичного інтернет-ресурсу "Протокол" protokol.com.ua

Законопроект о Конституционном Суде принят за основу

Со второй попытки народные депутаты отдали 239 голосов за проект № 5336-1 «О Конституционном Суде Украины». Таким образом, за основу принят альтерантивный законопроект, подготовленный Советом по судебной реформе и одобренный Венецианской комиссией. В целом, проект направлен на реализацию конституционных изменений в части правосудия, вступивших в силу 30 сентября 2016 года.

Он устанавливает порядок организации и деятельности Конституционного Суда Украины, статус судей, основания и порядок обращения в Суд, процедуру рассмотрения им дел и исполнения решений. Также установлен порядок функционирования института конституционной жалобы.

Предусмотрена новая структура КСУ:

1. Большая палата действует в составе всех судей КСУ и решает вопрос по делам по конституционным представлениям и конституционным обращениям.

2. Два сената суда, каждый из которых действует в составе 9 судей и рассматривает вопрос о конституционности законов Украины (их отдельных положений) по конституционной жалобе лица. Сенат действует как КСУ, его определения об отказе в открытии конституционного производства по делам по конституционным жалобам являются окончательными.

3. Шесть коллегий судей, каждая из которых действует в составе трех судей. К полномочиям коллегии относится решение процессуальных вопросов. Определение об отказе в открытии конституционного производства по делу по конституционной жалобе, вынесенное тремя судьями коллегии, является окончательным. Это должно позволить снизить нагрузку на Суд и обеспечить поступление на его рассмотрение обоснованных конституционных жалоб, которые отвечают критериям приемлемости.

При рассмотрении конституционной жалобы Конституционный Суд Украины может выдать обеспечительный приказ, который является новым институтом принятия мер защиты прав человека в исключительных случаях. Основанием для обеспечения конституционной жалобы является необходимость предотвратить необратимые последствия, которые могут наступить в связи с исполнением окончательного судебного решения.

Предусмотрена возможность отсрочки прекращения действия актом (его отдельным положениям), который признан неконституционным.

Законопроект направлен на обеспечение непрерывности деятельности Суда. Предусмотрено установление 3-месячного срока для назначения новоизбранного судьи вместо того, у кого закончился срок полномочий (или достигшего предельного возраста пребывания в должности судьи КСУ), и продолжение выполнения таким судьей своих полномочий до назначения нового судьи. Судья Конституционного Суда дает присягу на специальном пленарном заседании

Источник: Юрлига
.

Позиции ВСУ и обобщения ВССУ

Верховный Суд Украины

Срок действия договора аренды земли начинается после регистрации

Рассмотрев дело № 6-2777цс16, Суд разъяснил, что по смыслу статей 18, 20 Закона «Об аренде земли» (в редакции, действовавшей на момент возникновения спорных правоотношений - январь 2011 года) заключенный договор аренды земли подлежит государственной регистрации, договор аренды земли вступает в силу после его государственной регистрации. Срок действия договора аренды земли начинается после вступления его в силу, а не с момента его заключения. Вступление договора в силу является моментом во времени, когда начинают действовать права и обязанности по договору, то есть когда договор (как основание возникновения правоотношений и письменная форма, в которой зафиксированы условия договора) становится правоотношениями, на возникновение которых было направлено волеизъявление сторон.

Нотариально незаверенный договор лизинга является ничтожным

Рассмотрев дело № 6-648цс16, Суд разъяснил, что по своей правовой природе договор лизинга является смешанным договором и содержит элементы договора аренды (найма) и договора купли-продажи или договора поставки. По общему правилу договор найма транспортного средства заключается в письменной форме. Если стороной в этом договоре выступает физлицо, он подлежит обязательному нотариальному удостоверению. В случае несоблюдения сторонами требований закона о нотариальном удостоверении договора такой договор является ничтожным. Ничтожный договор не порождает тех прав и обязанностей, наступления которых желали стороны, и признание такого договора недействительным судом не требуется. Правовые последствия недействительности договора предусмотрены статьей 216 ГК. Она применяется также при решении требований о применении последствий недействительности ничтожной сделки.

Недопустимо двойное взыскание среднего заработка

При рассмотрении дела № 6-2912цс16 Суд разъяснил, что за нарушение трудовых прав работника при одном увольнении невозможно одновременное применение взыскания среднего заработка и по статье 117 КЗоТ (выплата среднего заработка за время задержки расчета при увольнении), и по статье 235 КЗоТ (выплата среднего заработка за все время вынужденного прогула в случае задержки выдачи трудовой книжки по вине владельца), то есть двойное взыскание среднего заработка, поскольку это будет несопоставимо с правами работающего сотрудника, который получает одну зарплату.

Запрет суда на отчуждение имущества действует, даже если он не внесен в реестр

Рассмотрев дело № 6-2552цс16, Суд пришел к выводу, что установленные определением суда об обеспечении иска ограничения действуют, даже если не были зарегистрированы в соответствующем государственном реестре. Этот факт не может служить основанием для вывода об отсутствии таких ограничений и о том, что лицо имеет право свободно распоряжаться недвижимым имуществом, если ему было известно об установленном судом запрете отчуждать имущество.

Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел

1. Обобщена практика рассмотрения судами некоторых вопросов, связанных с возобновлением утраченного судебного производства, в том числе на временно оккупированной территории и в зоне АТО (письмо от 1 января 2017 года).

2. Проведен анализ отдельных вопросов судебной практики, возникающих при применении судами рекомендационных разъяснений, изложенных в постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 6 ноября 2009 года № 9 «О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании сделок недействительными» (письмо от 1 января 2017 года).

3. Разъяснены вопросы осуществления уголовного производства в суде первой инстанции судом присяжных (письмо от 20 января 2017 года № 223-106/0/4-17).