При припиненні іпотеки, похідні від неї зобов'язання також припиняються, — ВСУ

Якщо забезпечені іпотекою зобов’язання за договором кредиту виконано в повному обсязі, то похідні від них припиняються. 

Таку позицію 08.02.2017 у постанові №6-2560цс16 висловив Верховний Суд України. 

Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання та є дійсною до припинення останнього або до закінчення строку дії іпотечного договору. Зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Воно припиняється виконанням, про веденим належним чином (ст.ст.598, 599 ЦК). 

Тому висновки судів про те, що існують невиконані перед банком зобов’язання за іпотечним договором у вигляді несплаченої іпотекодавцем суми штрафу, суперечать вимогам закону.

За інформацією ЗаконБізнес 

ЕСПЧ установил нарушение Украиной права на семейную жизнь и свободу религии

Европейский суд по правам человека установил нарушение Конвенции о защите прав человека и основных свобод в наличии запрета на свидания или переписку с семьей, а также на встречу со священником и посещение часовни во во время досудебного расследования.

В решении по делу «Мороз против Украины» установлено нарушение статьи 8 (право на семейную жизнь и корреспонденцию) и статьи 9 (свобода религии) Конвенции.

Заявителю Олегу Морозу не было позволено видеться со своей семьей или отправить им корреспонденцию во время досудебного расследования. Кроме того, ему не позволили встретиться со священником или посетить часовню СИЗО, а его религиозная литература и другие религиозные предметы были изъяты сотрудниками СИЗО.

ЕСПЧ присудил компенсацию в размере 4 тыс. евро.

Источник: ЮрЛига

Коди товарів/послуг як обов’язковий реквізит податкової накладної

З 06.08.2011 р. платники ПДВ були зобов’язанні зазначати у податкових накладних код згідно з УКТ ЗЕД при здійсненні постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України. Ця норма доповнила п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПК України) відповідно до Закону України від 07.07.2011 р. №3609-VI.

Слід зауважити, що в різних редакціях ПК України останній містив норми, які неоднаково врегульовували питання наслідків порушення обов’язку щодо зазначення відповідних кодів.

Так, беручи до уваги норми ПК України в редакціях до 01.01.2016 р., з’ясовується, що навіть за наявності неправильного коду товару з УКТ ЗЕД платник податків мав право на формування податкового кредиту.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 05.08.2015 р. у справі №820/21/14 щодо коду товару з УКТ ЗЕД зазначив: «Неправильне зазначення постачальником коду товару згідно з УКТ ЗЕД у виписаних податкових накладних саме собою не може слугувати підставою для висновку про недотримання Товариством умов формування податкового кредиту. Адже розглядуваний недолік в оформленні податкової накладної не перешкоджає податковому контролю (в тому числі щодо встановлення виду та найменування придбаної платником продукції) та ідентифікації змісту господарської операції.

З 01.01.2016 р. у зв’язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 р. №909-VIII п. 201.10 ст. 201 ПК України був доповнений нормою, якою встановлюється, що податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), котрі не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, якщо у 2016 р. платником ПДВ було допущено відповідну помилку в коді УКТ ЗЕД, то покупець не мав права на формування на податковий кредит на підставі такої податкової накладної.

У разі помилкового зазначення у податковій накладній коду УКТ ЗЕД платнику податку потрібно було скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, де в рядках графи 7 розділу Б таблиці «відмінусувати» товари за помилково вказаним кодом УКТ ЗЕД та «доплюсувати» ці товари за правильним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

З 01.01.2017 р. платники зобов’язані вказувати коди товарів згідно з УКТ ЗЕД при постачанні всіх товарів, а не лише підакцизних та імпортованих. Крім того, у разі здійснення операцій з постачання послуг постачальникам необхідно також вказувати коди послуг за Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

Однак актуальною на сьогодні формою податкової накладної, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307, не передбачено рядка для коду послуг згідно з ДКПП (у табличній частині є лише графа 3 для кодів згідно з УКТ ЗЕД).

Щодо цієї проблеми Державна фіскальна служба України висловилася в декількох своїх листах (зокрема, листи від 20.01.2017 р. №1312/7/99-99-15-03-02-17, від 13.02.2017 р. №2857/6/99-95-42-03-15 та №2858/6/99-95-42-03-15), де зазначено, що відсутність коду послуги згідно з ДКПП у податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 01.01.2017 р. до дати набрання чинності відповідними змінами, до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

Тобто використання вказаного вище роз’яснення контролюючого органу не матиме негативних наслідків для платника ПДВ у вигляді відмови від прийняття податкової накладної або втрати права на податковий кредит.

До того ж штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПП, до 31.12.2017 р. не застосовуються (відповідно до п. 35-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України).

Отже, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається у графі 3 табличної частини податкової накладної на всіх етапах його поставки та не залежить від того, коли такий товар був придбаний або виготовлений (до чи після 01.01.2017 р.). До затвердження змін до форми податкової накладної платники ПДВ можуть не вказувати коди послуг згідно з ДКПП, не зазнаючи при цьому будь-яких негативних наслідків.

Вищезазначене стосується також і розрахунків коригування до податкових накладних, які (розрахунки коригування) складаються з 01.01.2017 р., незалежно від дати складання відповідних податкових накладних (до чи після 01.01.2017 р.).

Насамкінець, за змінами до п. 201.10 ПК України, які набрали чинності з 01.01.2017 р., помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді. При цьому з 01.04.2017 р. до 30.06.2017 р. механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, передбачений п. 201.16 ст. 201 ПК України, працюватиме у тестовому режимі, під час якого система виявлятиме «ризикові» податкові накладні, але не буде їх блокувати. Вже з 01.07.2017 р. ця система працюватиме повноцінно.

Джерело: Інтернет портал «Юридична газета online»  http://yur-gazeta.com

Самого утверждения ФГВФЛ недостаточно для признания депозитного договора ничтожным, — ВААС

Уполномоченное лицо ФГВФЛ наделено правом проверки ничтожности сделок, однако самого утверждения о ничтожности недостаточно, поскольку оно в данном случае нивелируется противоположным утверждением вкладчика о действительность вклада.

К такому выводу пришла коллегия судей Винницкого апелляционного административного суда в ходе рассмотрения дела об отказе в выплате гарантированной суммы возмещения ФГВФЛ по мотивам отсутствия данных лица в общем реестре вкладчиков.

В ходе рассмотрения дела судом установлено, что между физическим лицом и ПАО «Банк Михайловский» заключен депозитный договор. Однако в мае 2016 года правлением Нацбанка принято решение об отнесении банка к категории неплатежеспособных с введением временной администрации, начата процедура выведения банка с рынка и объявлено о его ликвидации.

В ходе начатой процедуры лицо обратилась к банку-агенту с просьбой выплатить гарантированную Фондом сумму возмещения, однако получило отказ, по мотивам отсутствия ее данных в общем реестре вкладчиков, которые имеют право на возмещение средств за счет Фонда, поэтому и вынуждено было обратиться в суд, и суд первой инстанции удовлетворил ее исковые требования.

В апелляционной жалобе на решение суда первой инстанции ответчик утверждал, что договор, заключенный истцом с банком, является ничтожным и заключенным с целью нарушения публичного порядка.

Давая оценку правоотношениям, возникшим между сторонами, коллегия судей ВААС учла, что договор банковского вклада по форме является стандартным, ведь предлагался к заключению неопределенному кругу лиц, а условия размещения такого вклада были публично объявлены.

Также апелляционный суд обратил внимание на предписания закона «О системе гарантирования вкладов физических лиц», в части определения этапов процедуры ликвидации банка и формирования перечня вкладчиков, которые имеют право на возмещение средств по вкладам. Кроме того, указал, что для применения последствий, предусмотренных ст. 228 ГК Украины, должно быть наличие умысла на заключение сделки с целью, которая заведомо противоречит интересам государства и общества.

Так, согласно Закона уполномоченное лицо Фонда наделено правом проверки сделок на предмет выявления среди них ничтожных. При этом данное право не является абсолютным, а корреспондируется с обязанностью установить перед принятием решения обстоятельства, с которыми Закон связывает ничтожность сделки, то есть самого утверждения о ничтожности сделки недостаточно для признания его таковым, поскольку оно в данном случае нивелируется противоположным утверждением вкладчика о действительность вклада.

Ответчиком не было предоставлено доказательств, а судом не установлено оснований для признания сделки ничтожной, поскольку соответствующий договор банковского вклада был заключен до принятия правлением НБУ постановления об отнесении банка к категории неплатежеспособных и имел стандартную форму, которая использовалась и для других вкладчиков, а истец не был осведомлен на момент заключения договора о неплатежеспособности банка.

С учетом норм действующего законодательства, коллегия судей Винницкого апелляционного административного суда пришла к выводу об обоснованности заявленных истцом требований.

Источник: «Закон и Бизнес»

Відповідальність за керування автомобілем у нетверезому стані

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Однак, наявність самої лише можливості притягнути до відповідальності особу, яка керує автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, ще не означає її повноцінну реалізацію на практиці. Тобто, не завжди той, кого поліцейські спіймали п’яним за кермом, отримає покарання.

Про заборони:

Згідно ст. 130 КУпАП громадянина може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо він:

– керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

– передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

– відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, за будь-яке (хоча б навіть одне) зі вказаних порушень особа має бути покарана.

Ціна недотримання заборон:

- якщо такі дії вчинені вперше протягом року – штраф 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;

- якщо ці дії вчинені повторно (вдруге) протягом року – штраф 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки;

- якщо особа вже двічі протягом року притягалася до відповідальності за подібні дії – штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років;

- якщо після дорожньо-транспортної пригоди водій вживає алкоголь наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення відповідного медичного огляду – штраф 20400 грн. або адміністративний арешт на 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Джерело: Юридичний інтернет-ресурс «Протокол» http://protokol.com.ua

Адвокаты смогут беспрепятственно встречаться с подзащитным

Рекомендовано принять за основу законопроект об обеспечении доступа защитника к подзащитному.

Планируется ввести механизм реализации права на защиту в рабочие, выходные, праздничные, нерабочие дни и беспрепятственный доступ защитника к подзащитному на любой стадии уголовного производства или исполнения наказания.

Права осужденных будут расширены. В частности, осужденному гарантируется право на правовую помощь и конфиденциальные юридические консультации с защитником. Такое право распространяется и на осужденных, находящихся на лечении в учреждениях здравоохранения или в карцере.

Осужденный по собственной инициативе или инициативе защитника имеет право на неограниченные во времени и количестве встречи с защитником в целях обеспечения права на защиту в рабочие, выходные, праздничные, нерабочие дни в любое время с 7 до 20 часов.

Если инициатором встречи выступает защитник, а осужденный отказывается от такой встречи, администрация учреждения отбывания наказаний, администрация заведения здравоохранения, в котором на лечении находится осужденный, обязаны организовать встречу защитника с осужденным. В случае, если осужденный лично и непосредственно сообщает защитнику о нежелании продолжить такую встречу, встреча прекращается.

Встреча осужденного с защитником является конфиденциальной, аудио- и видеофиксация встречи, присутствие на встрече других лиц возможны только с письменного согласия осужденного и защитника.

Кроме того, защитник должен быть надлежащим образом проинформирован об изменении правового, процессуального статуса своего подзащитного, изменении места его пребывания.

Ожидается, что такие нововведения будут способствовать совершенствованию механизма реализации права на защиту в уголовном производстве, а также во время отбывания наказания.

Потому Комитет ВР по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности рекомендует принять за основу законопроект № 5054 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения доступа защитника к лицу, которое имеет право на защиту».

Источник: ЛигаЗакон

Процедура державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу у 2017 році

Порівнюючи процедури державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу з минулим роком, то можна сказати, що вона стала більш затратною, оскільки виникла необхідність у нотаріальному засвідченні підписів засновників (учасників) загальних зборів на Протоколі загальних зборів та Статуті юридичної особи.

До Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у 2016 році внесено близько 60 змін, які відображені у процедурі державної реєстрації змін щодо найменування юридичної особи.

Внесені законодавцем зміни пов’язані зі зміною територіальності та вимог до документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, сплатою адміністративного збору та здійсненням контрольних функцій Міністерством юстиції України. 

Необхідність нотаріального засвідчення підписів на статутних документах - це вимушена міра законодавця, пов’язана з захистом бізнесу від рейдерських захоплень, які в 2016 році були актуальними та 90% з яких були успішними.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016  № 3268/5 затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

1. НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВНЕСЕННЯ ЗМІН В ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР:

Протокол загальних зборів засновників (справжність підписів повинна бути нотаріальна засвідчена).

Статут викладений в новій редакції (справжність підписів повинна бути нотаріальна засвідчена).

Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за Формою № 3.

Квитанція про сплату адміністративного збору.

Довіреність, при подачі документів уповноваженим представником.

2.     ВАРТІСТЬ:

Адміністративний збір – 480 грн. + комісія банку;

Нотаріальна засвідчення підписів – орієнтовно 350 грн.;

Сплата додаткових платежі, у випадку проведення реєстраційної дії не державним реєстратором

3.    АЛГОРИТМ ДІЙ:

Перевірити найменування юридичної особи на відповідність вимог діючого законодавства (Наказ Міністерства юстиції України від 05.03.2012  № 368/5).

Не пізніше трьох днів з дати прийняття рішення подати державному реєстратору пакет документів, визначений п. 1, враховуючи принцип територіальності. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державну реєстрацію можливо провести незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі.

Розгляд документів реєстратором протягом 24 годин після надходження документів.

Отримати виписку з державного реєстру у паперовій формі з підписом та печаткою державного реєстратора.

4.    ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ:

Зміна печатки (при наявності).

Відкриття нового банківського рахунку.

Отримання нового електронного цифрового підпису.

Повідомлення контролюючих / дозвільних органів.

Повідомлення контрагентів (якщо це передбачено відповідним договором).

Підсумовуючи викладене, процедура зміни найменування юридичної особи в Єдиному державному реєстрі зазнала змін, які пов’язані з застосування принципу територіальності та з нотаріальним засвідченням підписів. 

Джерело: Юридичний інтернет-ресурс «Протокол» http://protokol.com.ua