Доцільно привернути увагу до окремих положень проекту про внесення змін до Податкового кодексу України, підготовленого Міністерством фінансів України та внесеного до Верховної Ради України (законопроект № 5368).Йдеться про механізм зупинення реєстрації податкових накладних, передбачений пунктом 201.16, яким планується доповнити статтю 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до запропонованої Міністерством фінансів України норми, реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в автоматичному режимі може бути зупинено на підставі пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
В свою чергу, пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України пропонується викласти в такій редакції: «В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.» Додамо, що таким органом відповідно до запропонованих змін буде Міністерство фінансів України.
Отже, пропонований механізм, як можна побачити зі змісту наведених положень проекту, передбачає можливість зупинення реєстрації податкових накладних в тому разі, якщо ці накладні будуть відповідати певним критеріям ступеня ризиків. Причому моніторинг відповідності окремих податкових накладних ступеню ризиків буде здійснюватися автоматично (очевидно, за допомогою певного програмного забезпечення), а самі критерії визначатимуться Міністерством фінансів України.
Про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків повідомляється спеціальною квитанцією, яка надсилається протягом операційного дня, в який податкова накладна надійшла на реєстрацію (підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 216 проекту).
У відповідній квитанції зазначаються причини зупинення (ті самі відомості про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Крім того, у квитанції мітиться вимога надати підтвердження посадовою особою платника податку (фізичною особою-підприємцем) накладення нею електронного цифрового підпису, що міститься в податковій накладній/розрахунку коригування, а також (увага!) вимога про надання платником податку копій первинних документів, що безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, на яку складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Як платник податків може поновити процес реєстрації податкової накладної? Шляхом подання заяви про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така заява, як передбачає підпункт 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 проекту, може бути подана протягом 365 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у податковій накладній /розрахунку коригування.
При цьому до заяви додаються письмова заява посадової особи платника податку (фізичної особи-підприємця) про підтвердження накладення нею електронного підпису на податкову накладну/розрахунок коригування, а також копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, щодо якої складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Зазначена заява, як визначено підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 проекту, розглядається комісією, положення та склад яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто ДФС України). Рішення за результатами розгляду заяви платника податку надсилається платникові протягом п'яти календарних днів, наступних за днем отримання такої заяви. Отже, за цей строк, як випливає зі змісту проекту, комісія має розглянути питання по суті та прийняти відповідне рішення.
Якщо рішення комісії приймається на користь платника податку, процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних припиняється.
Такі самі наслідки настають у тому разі, коли відповідне рішення не було надіслане платникові податків протягом п'яти днів, відведених на розгляд заяви, а так само в разі, коли суд скасував рішення комісії після його оскарження платником податків.
При цьому податкова накладна/розрахунок коригування, щодо яких процедура зупинення їх реєстрації припиняється з відповідних підстав, у день прийняття відповідного рішення контролюючого органу або отримання рішення суду, автоматично реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На що спрямована зазначена процедура і що маємо в підсумку?
Очевидно, основною метою запропонованих змін є попередження випадків безпідставної реєстрації податкових накладних у тому разі, коли постачальник фактично не здійснює господарської операції (оподаткованого постачання), а складає та реєструє податкову накладну виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірно сформованих сум податкового кредиту з ПДВ.
І досі недобросовісні платники податків в окремих випадках фальсифікують первинні документи про придбання товарів чи послуг, за допомогою чого безпідставно збільшують суми податкового кредиту. Щоправда, система електронного адміністрування ускладнила механізми відповідних махінацій. Якщо раніше фіктивний податковий кредит можна було сформувати за рахунок самих лише фіктивних паперів, то зараз необхідно вдаватися до так званих «скруток». Фіктивний платник податків придбаває товар, за яким він формує податковий кредит і який далі продається без відображення податкових зобов'язань або без їх сплати, наприклад, за готівку. За рахунок сум податкового кредиту, отриманого за реальним товаром, фіктивний платник податків реєструє податкові накладні на користь платника податків-вигодонабувача. При цьому фактично постачання товарів чи послуг від фіктивного підприємства до вигодонабувача не відбувається, але податкова накладна складається і реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Система електронного адміністрування побудована таким чином, що ніщо не заважає недобросовісному платникові податків придбавати одні (цілком реальні) товари, формуючи за ними відповідний податковий кредит, а продавати нібито зовсім інші товари чи послуги (фіктивні), реєструючи при цьому податкові накладні за рахунок податкового кредиту, сформованого за придбанням реальних товарів.
Отже, нехай і складно, але махінації з ПДВ тривають. Відповідно, тривають пошуки нових способів запобігання зловживанням із ПДВ.
Серед іншого, проект Міністерства фінансів України передбачає запровадження нового додаткового обов'язкового реквізиту до податкової накладної - перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД або коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг щодо активів, які постачаються або придбаваються платником податку. За рахунок такого вдосконалення фіскали зможуть бачити вже в момент реєстрації податкової накладної, що між товарами, які постачаються та придбаваються платником податків існує розбіжність (купує одне, а продає інше). Це теоретично (підкреслюємо - теоретично!) може бути свідченням того, що відповідний платник податків має намір здійснювати «скрутку».
Наявність такого додаткового реквізиту у податковій накладній дозволить оперативно реагувати на можливі випадки податкових махінацій у вигляді так званих «скруток».
Але самої лише інформації фіскалам здалося недостатньо. Вони шукають механізм превентивного реагування на зловживання недобросовісних платників податків - аби не лише бачити потенційні порушення, а й унеможливити безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації, вже на стадії реєстрації податкової накладної.
Такі прагнення втілені в запланованому інституті зупинення реєстрації податкових накладних.
Варто зазначити, що неофіційно превентивні заходи щодо унеможливлення зловживань із формуванням податкового кредиту вживаються і зараз. Наприклад, є поширеними випадки розірвання договорів на обмін електронними даними, в результаті чого платник податків позбавляється можливості надсилати в електронному вигляді податкову звітність або зареєструвати податкові накладні. Незважаючи на численні нарікання з боку платників податків на зловживання з боку податківців у цій галузі та попри очевидну протизаконність подібних дій, відповідна практика має місце. І зараз держава намагається легалізувати цю практику та віднайти законні механізми досягнення відповідної мети.
Усвідомлюючи потенційні звинувачення у надмірному впливі людського фактору на дуже важливий для платників податку процес реєстрації податкових накладних, чиновники Мінфіну пропонують максимально автоматизувати процедуру зупинення такої реєстрації.
Фактично будь-якої миті електронний розум може вирішити, що надіслана платником податків для реєстрації податкова накладна є надто ризиковою, керуючись при цьому алгоритмом, який має бути затверджений Міністерством фінансів України.
Як формуватиметься цей алгоритм і на підставі яких критеріїв він працюватиме?
За основу планується взяти перші чотири цифри коду УКТ ЗЕД або коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які пропонуються тим таки законопроектом як додаткові реквізити податкової накладної (зміни до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).
У разі, якщо номенклатура придбаних платником податку товарів і послуг не збігатимуться із тими, що були ним поставлені іншим платникам податку, алгоритм системи оцінки ризиків побачить у цьому потенційну ймовірність «скрутки» і зупинить реєстрацію податкових накладних. Адже саме така картина - розбіжність між тим, що придбавається і тим, що постачається - і є основною ознакою діяльності шахраїв, що формують податковий кредит за реальними товарами, що згодом продаються без відображення та/або виконання податкових зобов'язань, а видають податкові накладні вигодонабувачам за фіктивними операціями.
Чи достатній такий критерій для виявлення «скруток»?
Розглянемо на прикладах.
Розбіжність між номенклатурою придбаних і поставлених товарів чи послуг може мати місце у разі отримання передоплати за ті товари, які постачальник планує постачати з відстроченням. Адже ніхто не зобов'язаний відразу придбати те, що планує постачати наступного звітного періоду.
Подібна ситуація може мати місце у цілком реального платника податків, а може бути ознакою «скрутки». Які додаткові інформаційні критерії допоможуть комп'ютеру розрізнити одних та інших? Адже для цього необхідно достеменно розібратися в намірах платника податку. Це не завжди зможе зробити інспектор-ревізор на підставі аналізу договорів та інших показників діяльності підприємства, включаючи безпосереднє спілкування з представниками платника податків. А як із цим впорається комп'ютер «в автоматичному режимі»?
Так само може мати місце придбання товарів у неплатника податків. У такому разі в системі не буде відображатися інформація про коди УКТ ЗЕД відповідних товарів, адже вони відображаються саме в податкових накладних, яких, звісно, не платник ПДВ не складає.
В результаті в платника ПДВ може утворитися розбіжність між придбаною та поставленою номенклатурою (так званий «пересорт» жаргоном податківців). Це знову таки може бути сигналом для зупинення реєстрації таким платником податків податкових накладних. І знову добросовісному платникові податків доведеться приносити до фіскального органу усі документи, що підтверджують факт придбання або наміри (а як підтвердити наміри?) придбання товарів у осіб, що не є платниками податків. Але це відбудеться, швидше за все, після того, як реєстрацію податкових накладних буде зупинено «в автоматичному режимі».
Чи можуть скористатися з цієї ситуації недобросовісні платники?
Із урахуванням запланованої системи оцінки ступеню ризиків недобросовісні платники ПДВ можуть вдавати, що нібито придбавають товари від неплатників ПДВ. В подальшому ці товари так само фіктивно постачатимуться платникам податків із додаванням ПДВ до ціни товарів. А податковий кредит формуватиметься за рахунок товарів, які придбані реально, але реалізовані за готівку чи в інший спосіб без відображення податкових зобов'язань із ПДВ. Виходить та сама «скрутка».
Але при цьому комп'ютеру в автоматичному режимі не вдасться розібратися із тим, чи є реальними операції з придбання товарів у неплатників податків. На практиці із цим розбиратимуться конкретні працівники фіскальної служби. І лише від них залежатиме, чи повірять платникові податків про те, що він дійсно збирається придбати товар у неплатників. Чи знайдуть шахраї спільну мову із працівниками фіскальної служби? Хто знає…
Зовні - абсолютно нормальна операція, і немає жодного протесту, проте наступного податкового періоду продаємо надлишок товару без відображення податкових зобов'язань. А податкову вигоду для замовника «мінімізаційних послуг» закладаємо в різницю між ринковою вартістю придбаного і поставленого реального товару.
Комментариев нет:
Отправить комментарий