Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) діє на основі Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015р. № 96. Згідно даного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п.6 даного Положення, Держпраці має право «безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці».
Процедура проведення Державною службою України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначена в Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603. Відповідно до п. 2 даного Порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Пунктом 3 Порядку № 390 передбачено, що Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки.
Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. А саме (ст. 6 даного Закону):
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Зокрема, позапланові перевірки призначаються за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Тобто, законодавством чітко визначено, що позапланова перевірка територіальним органом Держпраці може бути призначена за наявності двох умов, а саме: звернення фізичних та юридичних осіб і згоди Держпраці України.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Питання про допуск або недопуск перевіряючих до перевірки вирішується перед початком такої перевірки. Для цього необхідно перевірити у перевіряючого наступні документи:
- Наказ про перевірку (з зазначенням підстави такої перевірки та наявність згоди Держпраці України). Тут також необхідно звернути увагу на дату (дати – період) перевірки;
- направлення на перевірку;
- службове посвідчення Інспектора.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (Наказу – ред.). Згідно п.4 Порядку № 390, Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. Як повинні бути оформлені документи на перевірку встановлено у ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” – див. тут статтю 7. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (а саме ст. 7 даного Закону).
Отже, якщо Вам не надані всі передбачені законом документи, або такі документи оформлені з порушенням закону – Ви маєте повне право не допускати перевіряючого до перевірки. Після такого недопуску я б радила направити на адресу територіального органу Держпраці листа, в якому вказати причини недопуску до перевірки. Це допоможе Вам у випадку подальшого оскарження дій Держпраці. Якщо ж Ви мали законне право не допускати перевіряючого до перевірки (через відсутність законної підстави для перевірки, невірного оформлення Наказу тощо), але все ж допустили його, це позбавляє Вас шансу оскаржити у подальшому даний Наказ, адже, як вважає судова практика, даний Наказ «вичерпав свою дію».
У випадку наявності законної підстави для проведення позапланової перевірки, наявності згоди Держпраці України, а також пред’явлення всіх передбачених законом (перелічених вище) документів, суб’єкт господарювання змушений допустити перевіряючого до проведення перевірки. У разі недопуску перевіряючого до перевірки у такому випадку, передбачена адміністративна відповідальність, а саме ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу). Санкція статті передбачає штраф у розмірі від 50 до 100 нмдг (850-1700 грн.).
Часто на практиці зустрічаються випадки, коли навіть за наявності законних підстав для відмови у допуску перевіряючих до перевірки, Інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП та виносить постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В даному випадку таку постанову необхідно оскаржувати шляхом подання адміністративного позову до адміністративного суду.
Джерело: http://www.savchenko-jurblog.com/index.php
Комментариев нет:
Отправить комментарий