Перший вирок в Україні за ст. 436-1 КК України – «виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів »

Мабуть ніхто і не сподівався, що таке може бути. Усі вважали, що в КК України внесли ще одну «неробочу»  статтю, про яку багато будуть говорити на ток –шоу політики, але яка реально застосовуватися не буде.  Проте, маємо перший вирок засудження молодої людини. 

Галицьким районним судом м. Львова у справа № 461/2949/17 від 4 травня 2017 р. чоловіка було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, та призначено покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Що це? Початок цензури, диктатури, націоналізму у його поганому розумінні?

Стаття 436-1 КК України  - «виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» відноситься до злочинів середньої тяжкості, хоча і передбачає у деяких випадках позбавлення волі на 10 років та конфіскацію майна.

У даному провадженні між обвинуваченим та прокурором укладено угоду про визнання винуватості і, на щастя, позбавленням волі справа не завершилась. Обвинувачений не став боротись за виправдувальний вирок, свою вину визнав беззастережно, угоду затверджено судом. А вина його полягала в тому, що через соцмережу «Facebook» умисно пропагував комуністичну ідеологію із використанням символіки комуністичного режиму.

До речі більш конкретної інформації у вироку і не зазначається. Надалі поки що невідомо, яким чином піде судова практика у цьому питанні. Зокрема, як будуть співвідноситься конституційне право людини на свободу слова та кримінальне переслідування за ст. 436-1 КК України. І що, насамкінець, скаже ЕСПЛ та Рада Європи.   

Питання як у суді доводиться протиправна чи злочинна діяльність особи через анонімний акаунт соціальної мережі чи поштового сервісу також залишається відкритим. Звісно, якщо людина  сама в цьому не зізнається. Проте, злочинність контенту, що поширюється, підтверджується лінгвістичною експертизою.

Джерело: Юридичний інтернет-ресурс «Протокол»  http://protokol.com.ua