Хто сплачує земельний податок при придбанні нерухомості на чужій земельній ділянці?

У постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року по справі № 21-804а16 зазначено важливі висновки в аспекті сплати земельного податку та орендної плати за земельну ділянку під відчуженими об’єктами нерухомості.

Предметом розгляду даної судової справи було запитання, чи повинна юридична особа, яка набула право власності на частину будівлі, сплачувати орендну плату за земельну ділянку, на якій розташоване придбане нерухоме майно. При цьому, за умовами договору купівлі-продажу цього майна продавець погодився сплачувати оренду плату за земельну ділянку, на якій знаходиться це майно, відповідно до укладеного ним з органом місцевого самоврядування договору оренди, а покупець компенсуватиме йому ці платежі.

Продавцем нерухомості сума податку за земельну ділянку була фактично сплачена, а тому позивач вказував на безпідставність прийнятого контролюючим органом податкового-повідомлення рішення про донарахування податкового зобов’язання з земельного податку.

Аналізуючи дану ситуацію, Верховний Суд України виходив із закріпленого в законодавстві України принципу слідування земельної ділянки за будівлею. Так, ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України передбачають автоматичний перехід обсягу прав продавця на належну йому земельну ділянку до набувача об’єктів нерухомості на такій земельній ділянці.

У розумінні положень пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, пп. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов’язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Застереження в договорі купівлі-продажу об’єкта нерухомості про те, що продавець продовжує сплачувати орендну плату за земельні ділянки, на яких розташована придбана частина будівлі, а покупець відшкодовуватиме продавцю її сплату, не звільняє останнього від обов’язку сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, оскільки договором не можна змінити виконання обов’язку, встановленого податковим законом.

Тобто, незважаючи на подвійну правову природу правовідносин із сплати орендної плати, регулювання порядку виконання особою свого публічного обов’язку відбувається відповідно до норм податкового законодавства та не може бути змінено у цивільно-правовій площині.

Джерело: Всеукраїнське щодижневе професійне юридичне видання "Юридична гезета online" yur-gazeta.com