Погашение задолженности физлиц: украинские реалии и английский опыт

Ввиду экономического и политического кризиса в Украине, обвала национальной валюты и повального выведения украинских банков с рынка проблема погашения существующей задолженности физическими лицами перед кредиторами встала очень остро.  Действующий Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом» регулирует вопросы восстановления платежеспособности и банкротства исключительно юридических лиц, а также физических лиц - предпринимателей. Таким образом, украинским законодательством не предусмотрены инструменты урегулирования неплатежеспособности физических лиц с целью удовлетворения требований кредиторов и распределения долговой нагрузки должников, чтобы сохранить их платежеспособность и дать возможность погасить возникшую задолженность.  

Не стоит забывать, что столь большой объем возникшей задолженности физлиц и обвал национальной валюты возник в первую очередь благодаря бездействию государства в лице НБУ, позволившему противозаконное валютное потребительское кредитование, а также не исполняющему свою основную функцию.  Обещанные с 2009 года законы о реструктуризации задолженности и о банкротстве физических лиц, с помощью которых можно было бы решить вопрос погашения задолженности физическими лицами, так и не приняты, и очень похоже, что скоро приняты не будут. Затягивание решения этого вопроса привело к еще большей тенизации экономики и фактически вынужденному сокрытию доходов должниками-физлицами.  Для взыскания задолженности, согласно действующему законодательству, кредитор обращается в суд с иском о взыскании задолженности. После принятия судом решения кредитор получает исполнительный документ, с которым в случае отсутствия добровольного исполнения обращается в Государственную исполнительную службу, на которую и возложена задача принудительного исполнения решения.  Согласно Закону Украины «Об исполнительном производстве» (далее - Закон), государственный исполнитель обязан произвести все необходимые исполнительные действия в пределах 6-месячного срока.  В соответствии со статьей 47 Закона, в случае безрезультатности поиска средств и имущества на которое можно обратить взыскание, государственным исполнителем (далее - Исполнитель) возвращается взыскателю исполнительный документ, на основании которого было открыто исполнительное производство. Одной из обязанностей Исполнителя является поиск средств и имущества на которое возможно обратить взыскание, для чего ему предоставляется широкий спектр полномочий.  Законом предусмотрена определенная очередность, в соответствии с которой Исполнитель обязан обращать взыскание на средства и имущество до полного погашения имеющейся задолженности. В случае недостаточности вышеупомянутых средств для погашения задолженности перед кредитором в полном объеме обращается взыскание на иное имущество, которое имеется у должника, исключая имущество, на которое согласно Закону не может быть обращено взыскание. Если и такового имущества окажется недостаточно, либо оно отсутствует вовсе, Исполнитель обращает взыскание на заработную плату должника и другие доходы.  Таким образом, мы подошли к ситуации в которой у должника нет денег, нет другого имущества и нет работы, за которую он получает заработную плату, - то есть отсутствуют любые возможности для взыскания задолженности, что довольно распространено в Украине.  В случае, если такая ситуация продолжается 6 месяцев и более, 

Исполнитель обязан вернуть исполнительный документ взыскателю, однако, в течение года таковой может снова обратиться в исполнительную службу с тем же исполнительным документом, и срок начинает исчисляться заново, и так по кругу.  Как видно из вышеизложенного, действующее законодательство прописано таким образом, что должник будет отдавать все до последней копейки, пока не погасит задолженность в полном объеме, при условии надлежащего исполнения своих обязанностей госисполнителем.  При таких обстоятельствах возможности для улучшения финансового благосостояния должника не велики.  В то же время, обращаем внимание, что так не должно быть, это не справедливо по сравнению с теми же юрлицами и крайне неэффективно - как для кредитора так и для страны в целом.  Понимая большую значимость данного вопроса, в большинстве стран он уже давно решен, и довольно эффективно. В частности, положительный опыт имеется в британском законодательстве, которое дает реальную возможность для должников сохранить платежеспособность и даже улучшить свое материальное благосостояние, при этом погашая задолженность. В арсенале жителей Туманного Альбиона имеется 4 основных инструмента по урегулированию проблемной задолженности физических лиц.  1. Debt Relief Order (DRO) (Предписание по пересмотру задолженности)  

Предписание по пересмотру задолженности является способом урегулирования задолженности в случае, когда задолженность не превышает 20 000 GBP, при полном отсутствии у физического лица возможности платить по своим долгам. Данное Предписание позволяет не платить определенные виды задолженности в течение периода действия такового (обычно 12 месяцев).  По истечении периода действия Предписания, при условии получения займа физическим лицом законным путем, если финансовая ситуация должника не улучшилась, достаточно оплатить свой долг целиком или его часть, указанную в Предписании, и остаток задолженности, включенной в Предписание, будет списан.  2. Debt Management Plans (План управления задолженностью)  План управления задолженностью является соглашением между заемщиком и кредиторами с целью погашения заемщиком своих долгов. Такое соглашение заключается в случае наличия возможности осуществлять небольшие ежемесячные платежи в счет погашения задолженности.  Данный метод предусматривает заключение договора о плане погашения задолженности напрямую с кредиторами или же посредством лицензированной на осуществление такого вида деятельности компании по управлению задолженностью, с той разницей, что компания, являющаяся экспертом по разработке таких планов, будет самостоятельно распределять суму задолженности согласно плану погашения, за комиссию, из тех средств, которые должник ежемесячно вносит на счет компании с целью погашения имеющейся задолженности перед своим кредиторами, в то время как заключая такое соглашение напрямую, должник осуществляет распределение денежных средств самостоятельно.  Однако, использование такого метода урегулирования задолженности не является императивным и не лишает кредиторов возможности, даже при условии соблюдения условий плана, подать судебный иск о взыскании задолженности.  3. Administration orders (Судебное предписание)  Данный инструмент урегулирования проблемной задолженности используется при наличии судебного решения в отношении должника о взыскании задолженности, сума которой не может быть погашена единым платежом ввиду отсутствия достаточных средств у должника.  Судебное предписание издается на основании соответствующего заявления должника и является предписанием о ежемесячной выплате денежных средств в пользу погашения просроченной задолженности через местный суд, который определяет срок действия и иные условия предписания, такие как размер ежемесячных взносов, общая сумма задолженности, которую предстоит выплатить, а так же распределяет денежные средства между кредиторами на пропорциональной основе. За осуществление регулярных платежей суд взымает плату, которая в целом не должна превышать 10% от общей сумы задолженности.  Данный инструмент может быть использован при условии, что задолженность не превышает 5 000 GBP и количество кредиторов не менее двух. Такой метод урегулирования задолженности предполагает, что указанные в судебном предписании кредиторы не имеют права предпринимать дальнейших судебных действий. В случае не выполнения условий предписания суд имеет право обратить взыскание на заработную плату, а также аннулировать предписание.  4. Individual Voluntary Arrangements (Индивидуальные добровольные Соглашения)  Индвидуальное добровольное соглашение - это соглашение с кредиторами о выплате долга целиком или частично, в соответствии с которым должник берет на себя обязательство регулярно осуществлять платежи арбитражному управляющему, который распределяет денежные средства между кредиторами. Данный инструмент схож с процедурой банкротства, однако предоставляет больший контроль над собственными активами должника.  

Процедура заключается в том, что арбитражный управляющий делает расчет возможности погашения задолженности и определяет соответствующие сроки действия Соглашения. Должник, в свою очередь, обязуется предоставить подробную информацию о своем финансовом положении, например, информацию об активах, долгах, доходах и имеющихся кредиторах. Арбитражный управляющий связывается с кредиторами самостоятельно. Соглашение вступает в силу в случае согласия кредиторов, владеющих 75% от общего объема задолженности, однако, данное Соглашение применяется ко всем кредиторам, в том числе и тем, кто не дал согласия на Соглашение.  Действие Соглашения останавливает движение в имеющихся судебных производствах о взыскании задолженности против должника. В случае нарушения условий Соглашения арбитражный управляющий имеет право аннулировать Соглашение, кроме того, он, также, имеет право инициировать процедуру банкротства в отношении должника.   Таким образом, данные инструменты позволяют эффективно защитить интересы заемщика и, не в последнюю очередь, его кредиторов, при этом предполагают действенное погашение задолженности и направлены на стимулирование этого процесса, не лишая должников средств к существованию и не вгоняя их в кабалу.  Описанные методы урегулирования проблемной задолженности позволяют сохранить имеющийся бизнес, а также предоставляют возможности для улучшения финансового благосостояния должника, в то время как единственной возможностью, которая предоставляется украинским законодательством, является заключение мирового соглашения, как на стадии судебного производства, так и на стадии исполнительного производства.  Тем не менее, в отношении задолженностей физических лиц мировое соглашение на стадии исполнительного производства является крайне неэффективным методом урегулирования проблемной задолженности, так как действующие положения законодательства об исполнительном производстве оставляют физлицо-должника без какой-либо защиты.  Кроме того, существующая в Украине система налогообложения прощенного долга зачастую делает абсолютно бессмысленными соглашения о добровольном погашении задолженности с дисконтом.  Хочется верить, что народные депутаты, кроме пустых заявлений, все-таки найдут время на решение столь затянувшейся и острой проблемы задолженности физических лиц.

Аренда земли: изменения в законодательстве и проблемные вопросы

Аренда земли - одна из наиболее распространенных сделок, используемых хозяйственными субъектами. В 2015-2016 годах в арендные правила были внесены существенные изменения, целью которых является дерегуляция хоздеятельности в соответствии с европейскими стандартами. Поэтому в данной статье мы разберемся в изменениях порядка аренды земли и попробуем выяснить их слабые стороны.

2016 год: аукционы государственных и коммунальных земель

31 марта 2016 год Петр Порошенко подписал Закон "О внесении изменений в Земельный кодекс Украины относительно проведения земельных торгов". В этом правовом акте затронута и аренда земельных участков. Теперь передача государственных и коммунальных земель без аукционов - запрещена. Это означает, что бюджетные учреждения, ВУЗы, хозяйственные общества и другие предприятия с коммунальным либо государственным участием не менее 60%, получат участок в аренду только после земельных торгов. Без аукциона предприятия также не получат участки под создание парков, скверов и других рекреационных территорий общего пользования, земли под садоводство, дачи, хозяйственные постройки, гаражей. Также введен запрет на передачу участков для организации оптовых сельскохозяйственных рынков без земельных торгов.

Что дают изменения права аренды на землю?

Изменения в регулировании аренды земель имеет двоякое влияние на аграрный сектор. С одной стороны, процесс регистрации значительно упрощен: арендатор имеет право выбрать к кому обратиться для регистрации вещных прав, обе стороны экономят время. Также новый порядок регистрации снижает уровень коррупционных угроз. Обновленное законодательство создает благоприятные условия для ведения агробизнеса в Украине, а также приближено к европейским стандартам. Благодаря изменениям 2015-2016 года запущен процесс дерегуляции хозяйственной деятельности. В перспективе новый порядок поможет развить показатели аграрной сферы и вывести страну на более высокую позицию рейтинга Doing Business.

С другой стороны, агроспециалисты ожидают значительного подорожания продуктов аграрных производителей. Так, Игорь Остапчук, эксперт «Украинского клуба аграрного бизнеса», комментирует ситуацию таким образом: «Арендная ставка определяется согласно текущему уровню инфляции. До конца года он может достичь 50%, соответственно, и ставка аренды может увеличиться на 50%».

В любом случае, ожидать резких масштабных перемен не стоит. Зачастую, изменение в сфере законодательства, которое касается недвижимого имущества, означает путаницу, а в худших случаях - кризис всей системы. Ситуация будет исправлена, когда для реализации новых законов будут написаны подзаконные акты, устранены технические проблемы и унифицированы нормы, которые могут толковаться различными регистраторами по разному.

На сегодняшний же день аграриям и без того нуждающимся в квалифицированной поддержке, потребуется надежная юридическая помощь. Любые попытки самостоятельно решить тот или иной вопрос, составить документ или договор, не имея должных знаний и четкого представления о перспективах проводимой сделки, могут повлечь за собой долгоидущие негативные последствия. Аграрный (земельный) юрист же поможет не только спрогнозировать ситуацию и защитить интересы бизнеса на данном этапе, но и провести экспертизу всей предшествовавшей деятельности предприятия, выявить его слабые стороны и ошибки. Не пренебрегайте помощью, исправление ошибок уж точно обойдется вам в разы дороже!

Податкові новели від Мінфіну: реальні проблеми в обмін на примарну безпеку

Доцільно привернути увагу до окремих положень проекту про внесення змін до Податкового кодексу України, підготовленого Міністерством фінансів України та внесеного до Верховної Ради України (законопроект № 5368).
Йдеться про механізм зупинення реєстрації податкових накладних, передбачений пунктом 201.16, яким планується доповнити статтю 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до запропонованої Міністерством фінансів України норми, реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в автоматичному режимі може бути зупинено на підставі пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
В свою чергу, пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України пропонується викласти в такій редакції: «В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.» Додамо, що таким органом відповідно до запропонованих змін буде Міністерство фінансів України.
Отже, пропонований механізм, як можна побачити зі змісту наведених положень проекту, передбачає можливість зупинення реєстрації податкових накладних в тому разі, якщо ці накладні будуть відповідати певним критеріям ступеня ризиків. Причому моніторинг відповідності окремих податкових накладних ступеню ризиків буде здійснюватися автоматично (очевидно, за допомогою певного програмного забезпечення), а самі критерії визначатимуться Міністерством фінансів України.
Про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків повідомляється спеціальною квитанцією, яка надсилається протягом операційного дня, в який податкова накладна надійшла на реєстрацію (підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 216 проекту).
У відповідній квитанції зазначаються причини зупинення (ті самі відомості про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Крім того, у квитанції мітиться вимога надати підтвердження посадовою особою платника податку (фізичною особою-підприємцем) накладення нею електронного цифрового підпису, що міститься в податковій накладній/розрахунку коригування, а також (увага!) вимога про надання платником податку копій первинних документів, що безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, на яку складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Як платник податків може поновити процес реєстрації податкової накладної? Шляхом подання заяви про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така заява, як передбачає підпункт 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 проекту, може бути подана протягом 365 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у податковій накладній /розрахунку коригування.
При цьому до заяви додаються письмова заява посадової особи платника податку (фізичної особи-підприємця) про підтвердження накладення нею електронного підпису на податкову накладну/розрахунок коригування, а також копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, щодо якої складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Зазначена заява, як визначено підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 проекту, розглядається комісією, положення та склад яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто ДФС України). Рішення за результатами розгляду заяви платника податку надсилається платникові протягом п'яти календарних днів, наступних за днем отримання такої заяви. Отже, за цей строк, як випливає зі змісту проекту, комісія має розглянути питання по суті та прийняти відповідне рішення.
Якщо рішення комісії приймається на користь платника податку, процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних припиняється.
Такі самі наслідки настають у тому разі, коли відповідне рішення не було надіслане платникові податків протягом п'яти днів, відведених на розгляд заяви, а так само в разі, коли суд скасував рішення комісії після його оскарження платником податків.
При цьому податкова накладна/розрахунок коригування, щодо яких процедура зупинення їх реєстрації припиняється з відповідних підстав, у день прийняття відповідного рішення контролюючого органу або отримання рішення суду, автоматично реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На що спрямована зазначена процедура і що маємо в підсумку?
Очевидно, основною метою запропонованих змін є попередження випадків безпідставної реєстрації податкових накладних у тому разі, коли постачальник фактично не здійснює господарської операції (оподаткованого постачання), а складає та реєструє податкову накладну виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірно сформованих сум податкового кредиту з ПДВ.
І досі недобросовісні платники податків в окремих випадках фальсифікують первинні документи про придбання товарів чи послуг, за допомогою чого безпідставно збільшують суми податкового кредиту. Щоправда, система електронного адміністрування ускладнила механізми відповідних махінацій. Якщо раніше фіктивний податковий кредит можна було сформувати за рахунок самих лише фіктивних паперів, то зараз необхідно вдаватися до так званих «скруток». Фіктивний платник податків придбаває товар, за яким він формує податковий кредит і який далі продається без відображення податкових зобов'язань або без їх сплати, наприклад, за готівку. За рахунок сум податкового кредиту, отриманого за реальним товаром, фіктивний платник податків реєструє податкові накладні на користь платника податків-вигодонабувача. При цьому фактично постачання товарів чи послуг від фіктивного підприємства до вигодонабувача не відбувається, але податкова накладна складається і реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Система електронного адміністрування побудована таким чином, що ніщо не заважає недобросовісному платникові податків придбавати одні (цілком реальні) товари, формуючи за ними відповідний податковий кредит, а продавати нібито зовсім інші товари чи послуги (фіктивні), реєструючи при цьому податкові накладні за рахунок податкового кредиту, сформованого за придбанням реальних товарів.
Отже, нехай і складно, але махінації з ПДВ тривають. Відповідно, тривають пошуки нових способів запобігання зловживанням із ПДВ.
Серед іншого, проект Міністерства фінансів України передбачає запровадження нового додаткового обов'язкового реквізиту до податкової накладної - перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД або коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг щодо активів, які постачаються або придбаваються платником податку. За рахунок такого вдосконалення фіскали зможуть бачити вже в момент реєстрації податкової накладної, що між товарами, які постачаються та придбаваються платником податків існує розбіжність (купує одне, а продає інше). Це теоретично (підкреслюємо - теоретично!) може бути свідченням того, що відповідний платник податків має намір здійснювати «скрутку».
Наявність такого додаткового реквізиту у податковій накладній дозволить оперативно реагувати на можливі випадки податкових махінацій у вигляді так званих «скруток».
Але самої лише інформації фіскалам здалося недостатньо. Вони шукають механізм превентивного реагування на зловживання недобросовісних платників податків - аби не лише бачити потенційні порушення, а й унеможливити безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації, вже на стадії реєстрації податкової накладної.
Такі прагнення втілені в запланованому інституті зупинення реєстрації податкових накладних.

Варто зазначити, що неофіційно превентивні заходи щодо унеможливлення зловживань із формуванням податкового кредиту вживаються і зараз. Наприклад, є поширеними випадки розірвання договорів на обмін електронними даними, в результаті чого платник податків позбавляється можливості надсилати в електронному вигляді податкову звітність або зареєструвати податкові накладні. Незважаючи на численні нарікання з боку платників податків на зловживання з боку податківців у цій галузі та попри очевидну протизаконність подібних дій, відповідна практика має місце. І зараз держава намагається легалізувати цю практику та віднайти законні механізми досягнення відповідної мети.

Усвідомлюючи потенційні звинувачення у надмірному впливі людського фактору на дуже важливий для платників податку процес реєстрації податкових накладних, чиновники Мінфіну пропонують максимально автоматизувати процедуру зупинення такої реєстрації.

Фактично будь-якої миті електронний розум може вирішити, що надіслана платником податків для реєстрації податкова накладна є надто ризиковою, керуючись при цьому алгоритмом, який має бути затверджений Міністерством фінансів України.

Як формуватиметься цей алгоритм і на підставі яких критеріїв він працюватиме?

За основу планується взяти перші чотири цифри коду УКТ ЗЕД або коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які пропонуються тим таки законопроектом як додаткові реквізити податкової накладної (зміни до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

У разі, якщо номенклатура придбаних платником податку товарів і послуг не збігатимуться із тими, що були ним поставлені іншим платникам податку, алгоритм системи оцінки ризиків побачить у цьому потенційну ймовірність «скрутки» і зупинить реєстрацію податкових накладних. Адже саме така картина - розбіжність між тим, що придбавається і тим, що постачається - і є основною ознакою діяльності шахраїв, що формують податковий кредит за реальними товарами, що згодом продаються без відображення та/або виконання податкових зобов'язань, а видають податкові накладні вигодонабувачам за фіктивними операціями.

Чи достатній такий критерій для виявлення «скруток»?

Розглянемо на прикладах.

Розбіжність між номенклатурою придбаних і поставлених товарів чи послуг може мати місце у разі отримання передоплати за ті товари, які постачальник планує постачати з відстроченням. Адже ніхто не зобов'язаний відразу придбати те, що планує постачати наступного звітного періоду.

Подібна ситуація може мати місце у цілком реального платника податків, а може бути ознакою «скрутки». Які додаткові інформаційні критерії допоможуть комп'ютеру розрізнити одних та інших? Адже для цього необхідно достеменно розібратися в намірах платника податку. Це не завжди зможе зробити інспектор-ревізор на підставі аналізу договорів та інших показників діяльності підприємства, включаючи безпосереднє спілкування з представниками платника податків. А як із цим впорається комп'ютер «в автоматичному режимі»?

Так само може мати місце придбання товарів у неплатника податків. У такому разі в системі не буде відображатися інформація про коди УКТ ЗЕД відповідних товарів, адже вони відображаються саме в податкових накладних, яких, звісно, не платник ПДВ не складає.

В результаті в платника ПДВ може утворитися розбіжність між придбаною та поставленою номенклатурою (так званий «пересорт» жаргоном податківців). Це знову таки може бути сигналом для зупинення реєстрації таким платником податків податкових накладних. І знову добросовісному платникові податків доведеться приносити до фіскального органу усі документи, що підтверджують факт придбання або наміри (а як підтвердити наміри?) придбання товарів у осіб, що не є платниками податків. Але це відбудеться, швидше за все, після того, як реєстрацію податкових накладних буде зупинено «в автоматичному режимі».

Чи можуть скористатися з цієї ситуації недобросовісні платники?

Із урахуванням запланованої системи оцінки ступеню ризиків недобросовісні платники ПДВ можуть вдавати, що нібито придбавають товари від неплатників ПДВ. В подальшому ці товари так само фіктивно постачатимуться платникам податків із додаванням ПДВ до ціни товарів. А податковий кредит формуватиметься за рахунок товарів, які придбані реально, але реалізовані за готівку чи в інший спосіб без відображення податкових зобов'язань із ПДВ. Виходить та сама «скрутка».

Але при цьому комп'ютеру в автоматичному режимі не вдасться розібратися із тим, чи є реальними операції з придбання товарів у неплатників податків. На практиці із цим розбиратимуться конкретні працівники фіскальної служби. І лише від них залежатиме, чи повірять платникові податків про те, що він дійсно збирається придбати товар у неплатників. Чи знайдуть шахраї спільну мову із працівниками фіскальної служби? Хто знає…

Зовні - абсолютно нормальна операція, і немає жодного  протесту, проте наступного податкового періоду продаємо надлишок товару без відображення податкових зобов'язань. А податкову вигоду для замовника «мінімізаційних послуг» закладаємо в різницю між ринковою вартістю придбаного і поставленого реального товару.

Основания обжалования решения о закрытии уголовного производства

В ч. 2 ст. 9 УПК Украины предусмотрено, что прокурор, руководитель органа досудебного расследования, следователь обязаны всесторонне, полно и объективно исследовать обстоятельства уголовного производства, выявить как те обстоятельства, которые изобличают, так и оправдывают подозреваемого, обвиняемого, а также обстоятельства, которые смягчают или отягощают его наказание, предоставить им надлежащую правовую оценку и обеспечить принятие законных и непредвзятых процессуальных решений.

Кроме того, следователь, прокурор, следственный судья, суд по своему внутреннему убеждению, которое основывается на всестороннем, полном и беспристрастном исследовании всех обстоятельств уголовного производства, руководствуясь законом, оценивают каждое доказательство с точки зрения относимости, допустимости, достоверности, а совокупность собранных доказательств - с точки зрения достаточности и взаимосвязи для принятия соответствующего процессуального решения (ч .1 ст.94 УПК Украины).

Обстоятельства, которые подлежат доказыванию в уголовном производстве, определяются в ст. 91 УПК Украины, а по уголовных производствах в отношении несовершеннолетних также дополнительно подлежат установлению обстоятельства, закрепленные в ст. 485 УПК Украины.

Также следует обратить внимание на ст. 284 УПК Украины, где определены основания и порядок прекращения уголовного производства, а также обжалования такого решения.

В частности, в соответствии с п. 1 ч. 1 ст. 284 УПК Украины принятие решения о закрытии уголовного производства возможно лишь после всестороннего, полного и непредвзятого исследования всех обстоятельств уголовного производства и непосредственного исследования и оценки следователем, прокурором показаний, вещей и документов, касающихся этого производства, в их совокупности.

Положения п. 3 ч. 1 ст. 303 и ч. 1 ст. 304 УПК Украины дают право заявителю подать в суд жалобу на решение следователя о закрытии уголовного производства в течение 10 дней с момента получения постановления.

Как следует из анализа норм уголовного процессуального закона, во время досудебного расследования обязательно должны быть соблюдены принципы полноты и объективности, являющиеся оценочными понятиями. Предоставляя составляющие оценки доказательств в производстве, законодатель, между тем, оставляет за следователем (прокурором или судьей) возможность принятия (или непринятия) решения о наличии оснований для закрытия уголовного производства.

Обосновывая свое решение, судья отметил, что при закрытии уголовного производства следователем при закрытии уголовного производства не выполнены требования ст. 91 УПК Украины.

Полное всестороннее и объективное расследование уголовного производства следователем СО Вознесенского ГО УМВД лейтенантом милиции Т. не проведена, не исполнен возможен комплекс следственных действий по уголовным производством в виде временного доступа к вещам и информации Управления Пенсионного фонда Украины, 

Заслуживает внимания решение следственного судьи Ровенского городского суда Ровенской области от 9 июня 2015 года (дело № 569 / 7602 / 15 - к) которой удовлетворена жалоба Открытого акционерного общества «Банк« Финансы и Кредит» на постановление следователя о закрытии уголовного производства. Так, судом установлено: из материалов уголовного производства следует, что следователем досудебное расследование проведено поверхностно, без выяснения всех обстоятельств, имеющих существенное значение для уголовного производства.

При принятии решения следователем о закрытии уголовного производства в полной мере в постановлении не указано, какие обстоятельства были установлены досудебным расследованием. В частности, с названного выше постановления не следует какие показания предоставил следователю гражданин Д., в отношении которого закрыто уголовное производство при отсутствии в действиях последнего состава уголовного преступления.

Также в постановлении не указано, на какие документы (доказательства) ссылается следователь указывая, что автомобиль марки «Scania» не является предметом уголовного преступления, предусмотренного ч.1 ст. 388 УК Украины.

В названном процессуальном документе следователя последний не ссылается ни на одно следственное действие, проведенное им, как на доказательство, которое мог бы опровергать, что в действиях Д. отсутствует состав уголовного преступления предусмотренного ст 388, 190 УК Украины. 

Более того, по мнению судьи, органа досудебного расследования необходимо установить, где находится названное банком залоговое имущество, и только после этого необходимо принимать решение о наличии или отсутствии в действиях Д. (других причастных лиц) состава преступления, предусмотренных ст 190, 388 УК Украины.

Итак, во время проведения досудебного расследования следователю необходимо принять во внимание изложенные в постановлении следователя судьи обстоятельства, предоставить им надлежащую оценку и принять законное и обоснованное решение в производстве.

Исходя из изложенного, возможно констатировать, что установление и исследование объективных обстоятельств уголовного производства является неотъемлемой составной обоснованности принятия решения о закрытии уголовного производства, несоблюдение же указанного требования закона приведет к отмене такого решения и возобновлении досудебного расследования.

Мотив и цель преступления

Уголовным законодательством воспринято определение мотива как побуждения, которым руководствовалось лицо при совершении преступления. Такое понятие мотива имеет и криминалистическое значение. В качестве наиболее распространенного вида мотива выступают интересы преступников. Это объясняется тем, что интерес является основным регулятором человеческого поведения. С интересом человека связано все то, за что он борется. С точки зрения разработки криминалистической характеристики преступлений представляется существенным деление интересов на личные и общественные. Определенное значение в этом отношении может иметь деление потребностей на материальные и духовные, естественные и культурные, на витальные (присущие человеку как представителю биологического вида), социальные и идеальные. Мотив самым тесным образом связан с целью преступления. Мотив не является целью, но он приводит к выбору, к постановке цели. Цель выполняет функции предвидения, про граммы, регуляции, управления, корректировки преступного поведения. Хотя уголовный закон не всегда включает цель в число элементов состава преступления, она подлежит выяснению по всем делам. Установление цели - важное условие правильной уголовно-правовой оценки деяния и установления истины по делу. При совершении умышленных преступлений преследуются различные цели (завладение чужим имуществом, получение необоснованных льгот и преимуществ, лишение жизни другого человека и т. д.). Цели, как и мотивы, при совершении неосторожных преступлений имеют, иную окраску, чем при совершении умышленных. При умышленном преступлении, сознавая смысл и значение совершаемых в данной ситуации действий (бездействия), преступник намеренно преследует общественно опасную цель. При неосторожном преступлении такая цель не преследуется. В этом случае вопрос упирается не в отсутствие указанного элемента, а в присутствие таких целей, которые с точки зрения за кона для данной ситуации неприемлемы. Причем, для уголовно го закона и общества неприемлемы не только преступные в своей основе цели, но и подчас такие цели, которые сами по себе не относятся к категории осуждаемых и даже могут при определенных обстоятельствах одобряться и вознаграждаться обществом. Все дело в том, в системе каких отношений они рассматриваются. Не преступные в одних ситуациях, связанных с какой-либо деятельностью, социально значимым поведением, они квалифицируются как звенья преступной цепи в других ситуациях, если обусловленные ими действия (или бездействие) привели к общественно вредным последствиям. Рассматриваемый вопрос представляет интерес не только с теоретической точки зрения. Он имеет важное практическое значение. На это прежде всего указывает тот факт, что по каждому делу следователь должен установить, в чем выразилось деяние преступника, какие и в какой последовательности со вершены им действия, приведшие к преступному результату, а также определить их смысловое значение, т. е. получить ответ на вопрос о том, какую цель преследовал субъект, совершая эти действия, чего он хотел достичь с их помощью, какую потребность удовлетворить. Решение этих вопросов позволяет, в частности, составить представление о том, охватывается ли данной целью наступивший результат, и на этой основе сделать вывод,

При этом деяние может быть квалифицировано как неосторожное, если субъект не стремился к наступившим вредным последствиям как к желаемому будущему результату, либо вообще не предвидя его (при преступной небрежности), либо предвидя, допуская, но легкомысленно рассчитывая на его предотвращение (при преступной самонадеянности). Поэтому цель в неосторожных преступлениях рассматривается не как идеальная модель реального преступного результата, которым она материализована, а как представление того результата, ради достижения которого совершены действия. Психологическая сторона неосторожного поведения заключается в сознательной и целенаправленной волевой активности человека, сознание и воля которого связаны с самим деянием, но отнюдь не с наступившими вредными последствиями этого деяния. Преступный результат при этом выступает как бы в качестве общественно вредной "добавки" к тому результату, который преследовался в действительности. Несовпадение цели и действительного результата - черта, присущая не только преступной неосторожности. Применительно к любому виду деятельности она может выступать и как "недовыполнение" и как "перевыполнение" цели (в последнем случае это имеет место, когда обнаруживается непредвиденный результат деятельности). Поэтому общественно опасное последствие при совершении неосторожных преступлений можно рассматривать в качестве своеобразного перевыполнения цели.

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ВНЕСЕНИЕ НЕДОСТОВЕРНЫХ ДАННЫХ В НАЛОГОВУЮ ДЕКЛАРАЦИЮ

Государственная фискальная служба Украины опубликовала письмо от 25.09.2015 №8960/С/99-99-10-03-02-14, в котором указано, что при внесении недостоверных данных в налоговою декларацию, в том числе, когда доход завышен, такие действия могут иметь правовые последствия в виде привлечения к уголовной ответственности по статьям 358 и 366 Уголовного кодекса (УК) Украины.

Напомним, что в статье 358 УК Украины предусмотрено ответственность за подделку удостоверения или иного официального документа. Статьей 366 УК Украины предусмотрена ответственность за служебный подлог, то есть внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений, иная подделка документов, а также составление и выдача заведомо ложных документов.

Понятие «официальный документ» определено в примечании к статье 358 УК Украины, из которого можно сделать вывод, что налоговая декларация считается официальным документом в целях статей 357, 358, 366 УК Украины. Но, в то же время, есть и другой признак объективной стороны деяния, предусмотренного статьей 358 УК Украины, – возможность правовых последствий подделки в виде предоставления права или освобождения от обязанностей.

C одной стороны, указанные статьи УК Украины не предусматривают ограничения по размеру причиненного вреда (например, суммы неуплаченных налогов, как это предусмотрено в статье 212 УК Украины). С другой стороны, никто не отменял малозначительность как причину, по которой деяние не считается преступлением. И самое главное: при рассмотрении дела судом нужно будет доказать все элементы состава преступления, в первую очередь – вину в форме умысла на совершение подделки и дальнейшее использование подделанного документа.

Важно определить не только, может ли человек быть осужденным по указанным статьям, поскольку такая вероятность невелика, но и возможно ли возбуждение уголовного производства по признакам подделки. Почему важен факт возбуждения уголовного производства? Он дает полномочия органам досудебного следствия совершать следственные действия. Налоговая милиция, согласно части 3 статьи 216 Уголовного процессуального кодекса Украины, может возбуждать уголовное производство по статье 358 УК Украины только вместе со статьями 204, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 УК Украины. Про статью 366 УК Украины речь вообще не идет, однако если нельзя разъединить производства, прокурор выносит решение об определении подследственности. В то же время, налоговая милиция может уведомить о наличии признаков преступления другие органы досудебного следствия.

РЕЄСТРАЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ МІН’ЮСТУ

Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) в рамках реформування системи державної реєстрації цього року запровадило низку нововведень. Серед них Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”, який набрав чинності 05 квітня 2015 року. Метою його прийняття є дерегуляція господарської діяльності. Також внесено зміни щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 07.04.2015 набрав чинності Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затверджений наказом Міністерства юстиції України 31.03.2015 № 466/5, відповідно до якого запровадженого нові електронні сервіси щодо отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Більшість з них вже встигли себе виправдати. Про що свідчать дані приведені самим же Мін’юстом. Наприклад, понад 20 % усіх довідок, виписок та витягів громадяни отримують на сайті Мін’юсту  https://usr.minjust.gov.ua завдяки введенню онлайн-сервісів.

Порівняно нещодавно наказом Мін’юсту «Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо попередньої подачі заяв» від 07.07.2015 № 1159/5 запущено новий пілотний проект.

Даний пілотний проект планувалось спершу запровадити на території двох областей Київської та Одеської, але 27 липня 2015 року до наказу було внесено зміни та додано Волинську, Полтавську та Рівненську області.

Важливим даний проект є для сільгоспвиробників та тих, хто переробляє сільськогосподарську продукцію (представників агробізнесу) та забудовників багатоповерхових будинків, так як сприятиме створенню сприятливих умов для надання адміністративних послуг для них.

Пілотний проект передбачає попередній розгляд заяви. Попередній розгляд заяв у сфері державної реєстрації прав є новим в українському законодавстві, що регулює сферу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відтепер посадова особа , яка прийняла документи, буде зобов’язана надати офіційний висновок заявнику щодо їх комплектності та правильності. На сайті Мін’юсту надано роз’яснення http://old.minjust.gov.ua/50722 в якому чітко вказано, що законодавством не передбачено плати за попередній розгляд заяв. Однак, для того щоб скористатися новим сервісом, певні витрати будуть все-таки необхідні. Так,  першим кроком до попередньої подачі заяви має бути укладення договору з державним підприємством «Національні інформаційні системи» та отримання електронного цифрового підпису.

Предметом такого договору є:

надання заявнику державним підприємством «Національні інформаційні системи» послуг з підключення до Державного реєстру прав шляхом надання доступу до програмного забезпечення сумісного з програмним забезпеченням Державного реєстру прав з метою подання заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно для їх попереднього розгляду органом державної реєстрації прав або розгляду особами, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділені повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно з видачі та прийому документів у порядку, передбаченому чинним законодавством України;

здійснення організаційних заходів щодо надання заявнику логіну та паролю для доступу до Державного реєстру прав, у кількості, що зазначена у письмовому замовленні, що подається Користувачем за формою, встановленою у додатку 2 до Договору.

Надання послуг за таким договором не є безкоштовним, а коштуватиме близько півтори тисячі гривень.

Після того як замовник даної послуги пройде відповідне навчання, він матиме можливість подавати заяви на реєстрацію права в електронному вигляді разом з доданими до них документами не виходячи з власного будинку чи офісу.

Орган державної реєстрації, який отримав попередню заяву разом з доданими до неї документами в електронному вигляді протягом шести днів зобов’язаний здійснити її попередній розгляд. Під час такого розгляду перевіряється наявність всіх необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно документів. Після чого орган державної реєстрації прав повідомляє заявника про попередні результати розгляду документів та запрошує його прибути для пред’явлення оригіналів надісланих документів та отримання картки прийому заяви на конкретну дату і час. Заявник у призначений день з’являється, отримує картку прийому заяви та пред’являє оригінали документів. З моменту отримання картки прийому починається перебіг часу, визначений законодавством для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В подальшому заявник протягом строку, зазначеному у законодавстві, очікує на прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Після закінчення строку заявник в залежності від власного вибору відвідує відповідну реєстраційну службу для отримання паперового оригіналу документу, сформованого за результатом прийнятого рішення (витяг, свідоцтво), або не виходячи з офісу (чи з дому) отримує оригінал такого документу через Інтернет.

Але чи дійсно проект має переваги зможе показати лише час. І для цього має пройти більше ніж декілька місяців. Однією із важливих анонсованих переваг є мінімізація контактів заявника із чиновником, а відтак зниження корупційних  ризиків.

Варто відмітити, в разі набуття актуальності проектом, пересічні громадяни також отримають певну користь.  Особам, на яких поширюється дія пілотного, відпадає потреба подавати документи через загальну чергу, це значно розвантажить її й зменшить час очікування в черзі для інших осіб, які не підпадають під дію пілотного проекту. Але з іншого боку відповідні посадові особи реєстраційної служби з введенням в дію цього проекту теж отримають додаткове навантаження.

В своїй більшості представники агробізнесу, а також сільськогосподарські товаровиробники, з урахуванням порядку, передбаченого законодавством, витрачали чималу часу для подачі документів для реєстрації прав на нерухоме майно, то з моменту старту пілотного проекту цей час повинен скоротиться до мінімуму.  Але чи дійсно відбудеться скорочення часу, якщо ті особи, які забажають використати своє право на участь в проекті будуть самостійно сканувати всі документи, відправляти, а після того знову звертатися до реєстраційної служби для повторної подачі вже оригіналів документів.

Зміни, реформування, нововведення все це потрібне в наш час, але проведення їх вимагає не тільки рішучих кроків та введення пілотних проектів. Важливим є впровадження нових поглядів на зміни. Розуміння осіб, які безпосередньо зацікавлені в тому чи іншому проекті. Наприклад, проведення короткого семінару з аграріями на тему впровадження нового пілотного проекту є недостатнім. Варто на конкретних прикладах доводити до відома зацікавлених осіб важливість того чи іншого проекту.

Що ж до того чи в повному обсязі «відверто» вказує Мін’юст про безкоштовність проекту, то на моє переконання варто не забувати вказувати й про платність надання послуги присвоєння електронного цифрового підпису. Оскільки без електронного цифрового підпису відсутня сама можливість безпосередньо реалізувати своє право на участь в даному пілотному проекті. Відвертість та прямота в анонсуванні будь-якого проекту є важливим та актуальним. Поєднання простоти з відкритістю та надійністю функціонування системи є шлях до досягнення високого рівня інвестиційної привабливості країни.