Заперечення на акт податкової перевірки

Одним з ключових факторів успішного оскарження податкового повідомлення рішення, є грамотне та обґрунтоване заперечення на акт податкової перевірки. Фахівці Західної консалтингової групи вміло це використовують, оскільки в компанії існує описана до найменших дрібниць покрокова технологія подання заперечень на акт перевірки. Подаючи заперечення на акт ми, перш за все, заперечуємо певні факти, як такі, що не були виявлені під час перевірки, або спростовуємо перекручення і довільне трактування перевіряючими фактів виявлених під час перевірки. Звичайно, у більшості випадків, ми не отримуємо відразу бажаного результату, що виражається у відсутності винесеного податкового повідомлення – рішення. Проте, така практика значно збільшує шанси перемоги в суді. І було б великою стартегічною помилкою недоцінювати значення заперечень на акт перевірки, лише через відсутність швидкого результату, якщо ви впевнені в своїй правоті і готові боротися із свавіллям податківців. Крім цього, податкові органи, знаючи минулу бездоганну і переможну репутацію нашої компанії нерідко погоджуються з доводами наших заперечень, що дозволяє добиватися позитивних результатів в оскарженні податкових повідомлень рішень, якщо до їх винесення взагалі доходить справа. 

Припустимо, що до вас прийшла податкова перевірка, всі підстави для проведення податкової перевірки законні, всі документи для її проведення в порядку і ви не маєте підстав для не допуску до перевірки. Тому, розглянемо передумови оскарження податкового-повідомлення рішення, вже починаючи з заперечення на акт перевірки. Звертаємо увагу, що камеральні та електронні перевірки зараз ми не розглядаємо. Всі процедури, про які йтиметься нижче ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України (надалі – ПК). 

Результати податкової перевірки оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються представниками контролюючого органу, реєструються в ДПС та надаються для ознайомлення та підписання платника податку. Якщо при перевірці, на думку представників податкового органу, встановлено порушення – складається акт. Якщо порушення не встановлені, тобто відсутні, – складається довідка. Про те, що робити з довідкою після податкової перевірки розповідати не будемо, оскільки це найбільш ідеальна картина для вашого бізнесу і у вас все, більше ніж, у порядку. 

Отже, акт перевірки у двох примірниках, в якому повинні зазначатися лише достовірні та безспірні, задокументовані факти, а не припущення, або опосередковані висновки, повинен бути складений і зареєстрований в ДПС протягом 5 робочих днів після закінчення передбаченого для перевірки строку (для платників податків, які перебувають на консолідованій сплаті та/або мають філії – строк складання та реєстрації акта перевірки становить 10 робочих днів). Як бачимо, строк складання акта перевірки не зараховується в строк проведення перевірки. 

Після реєстрації акта перевірки в ДПС, акт надається вам, як платнику податків, для підписання. У разі вашої незгоди з фактами і даними, викладеними в акті перевірки або з висновками перевірки, наполегливо рекомендуємо зазначити зауваження і лише тоді підписати акт перевірки. 

Ви маєте право подати, разом з примірником акта, або окремо від акта перевірки, підписаного вами, свої зауваження (заперечення) на акт до органу ДПС, не пізніше п’яти робочих днів після дня отримання вами акта перевірки. Строк розгляду заперечень – не пізніше п’яти робочих днів, після дня їх отримання органом ДПС. 

Ви, як платник податку, маєте право взяти участь у розгляді заперечень на акт та при прийнятті за актом податкового повідомлення-рішення, про що дуже рекомендуємо!!! зазначити у таких запереченнях на акт перевірки. Для захисту необхідно використовувати всі засоби та шанси, навіть якщо думка інших, досвід і минулі події вас переконують, що це не принесе бажаних результатів. У певних випадках цей засіб теж допомагає, адже заперечення розглядаються людьми, як правило з керівного складу (можливо навіть особисто керівник ДПІ) іншими ніж ті, що проводили перевірку та складали акт. Буває, що перевіряючі діють незаконно в своїх особистих інтерсах, “за межею субординації”, без вказівки керівництва. В таких випадках наша практика підтверджує дієвість особистої участі в розгляді заперечень. Це також хороший шанс особисто познайомитися з керівниками ДПІ, а при особистому знайомстві сила вашого переконання має сенс, адже в ДПІ теж працюють люди. Орган ДПС зобов’язаний повідомити про місце і час розгляду заперечень, про що платнику завчасно надсилається повідомлення, не пізніше ніж за 2 робочих дні до дня розгляду заперечень. 

У разі відмови платника від підписання акта перевірки, представниками ДПС складається акт щодо відмови від підпису. Відмова підписати акт перевірки або отримати його примірник, не звільняє вас від зообов’язання сплатити грошові зобов’язання, визначені органом ДПС. Про це слід пам’ятати, щоб не було ілюзій. 

Важливо також пам’ятати, що відмова посадової особи органу ДПС з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником під час перевірки, надає право платнику до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до органу ДПС, яким призначено перевірку, копії безпідставно не взятих документів (засвідчені печаткою та підписом платника). 

Не пізніше 5 робочих днів після дня отримання акта перевірки, платник має право надати до органу ДПС, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. 

З наведеного слідують наступні висновки: 

Акт податкової перевірки є основним джерелом, на підставі якого виноситься податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов’язань платника податку, тому, аргументовані заперечення на такий акт є дуже важливою ланкою у всьому процесі оскарження податкового повідомлення рішення. 

З актом податкової перевірки необхідно уважно ознайомитися, і ні в якому разі не відмовлятися підписати акт податкової перевірки, бо це позбавляє вас права надати обґрунтовані заперечення на акт. 

Необхідно виписати з акта перевірки всі недоліки, суперечності, перекручення та безпідставні твердження, щоб співставити їх з об’єктивними даними в запереченнях на акт. Необхідно вказати на документи, які не взяті до уваги при проведенні перевірки. Слід обов’язково подати заперечення (зауваження) на акт перевірки та клопотати про особисту участь керівника платника в розгляді зауважень на акт. Також необхідно обов’язково клопотати про особисту участь керівника платника при прийнятті за актом податкового повідомлення-рішення. 

Досвідчені податкові консультанти, бухгалтери САР та податкові юристи Західної консалтингової групи, допоможуть вам скласти дієві заперечення на акт податкової перевірки, що буде служити однією з основ майбутнього скасування податкового повідомлення рішення, якщо не відразу дасть позитивний результат.

Підстави та порядок нарахування пені за несплату податків

Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Загальні правила нарахування пені встановлені статтею 129 Податкового кодексу та застосовуються щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка розраховується за правилами Закону України від 23.09.1994р.  № 185 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

 При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податку чи збору та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства або в інших випадках погашення податкового боргу.

При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства або в інших випадках погашення податкового боргу.

Пеня у вищевказаних випадках нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Облікова ставка Національного банку, як це визначено Постановою Національного банку України від 21.04.2016р.  № 277 "Про затвердження Положення про основи процентної політики Національного банку України» - ключова процентна ставка Національного банку, яка є основним індикатором змін у грошово-кредитній політиці та орієнтиром вартості залучених та розміщених грошових коштів для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку.

У 2016 році розмір облікової ставки НБУ змінювався декілька разів.

Якщо виявлено помилку, яка полягає у заниженні податкового зобов’язання минулих податкових періодів, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Обрахунок пені у такому випадку проводиться із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Окремі правила для нарахування пені встановлено за порушення розрахунків з бюджетом при виплаті податковими агентами доходів на користь фізичних осіб. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

 Окрім дня фактичної оплати податкового боргу на казначейський рахунок, нарахування пені зупиняється:

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків,

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до законодавства, платники, відповідальні за дотримання митного режиму, а також за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

При анулюванні реєстрації платника ПДВ податкова декларація з ПДВ подається за підсумками останнього звітного (податкового) періоду

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації особи як платника податку визначається дата, що настала раніше.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ та який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Водночас, якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання (пп. «б» п. 202.1 ст. 202)

Пунктом 49.18 ст.49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду.
Після анулювання реєстрації платника ПДВ, подання податкової звітності з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, особою реєстрацію платником ПДВ, якій анульовано не можливе.

Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання?

Пунктом 43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Згідно з п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Відповідальність підприємця на загальній системі оподаткування за несплату або несвоєчасну сплату ЄВ, нарахованого за календарний рік

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі за текстом – ЄВ), зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ контролюючий орган застосовує до платників ЄВ штрафні санкції у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Згідно зі статтею 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х підприємці несуть адміністративну відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату ЄВ:

1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на ФОП від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на ФОП від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на ФОП від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на ФОП від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначене, у разі несплати ЄВ, нарахованого за календарний рік, до ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, починаючи з 10 лютого року наступного за звітним, застосовуються штрафні санкції у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За порушення строків сплати ЄВ ФОП несуть адміністративну відповідальність.